Хочеш бути щасливішим? Стань волонтером…

«Все погано…», «…мені важко…», «…життя несправедливе до мене…» і так далі. Ці слова крутилися в голові чи не кожного. І це не дивно. Життя, дійсно, іноді несправедливе; часто нам, справді, буває дуже зле; а деколи ми опиняємося в глухому куті. В ці та інші моменти можна спробувати волонтерити. І не тому, що дивлячись на глобальні проблеми інших людей, ти пізнаєш мізерність своїх. (Хоч це теж вагома причина) Головним чином тому, що коли ти не можеш допомогти собі – спробуй допомогти іншим.

Ви знали, що на Заході волонтерство – це ознака успішних. В Америці години вашого волонтерства рахують, ними можна пишатися. Дітям ще змалку намагаються не нав’язати, а прищепити бажання допомогти. Так виховують лідерів, які не з пустих слів знають, чим живуть інші люди. Так будують співвідповідальне суспільство. Тому, колихтось з цієї спільноти потрапляє у халепу, він отримує сотні простягнутих рукдопомоги, замість байдужості.

Чому варто спробувати?

Саморозвиток.

Ви отримуєте унікальні навички, які можуть знадобитися в інших сферах. Найкраще обирати для себе той напрям, який близький до серця. Вам подобаються тварини – ідіть у притулки, вчіться догляду і турботи. Ви хороший організатор? Спробуйте допомогти у створенні чогось дійсно масштабного. Коли проект запустять, ви будете пишатися собою і своїми напрацюваннями. У вас щасливі бабуся й дідусь? Розбавте самотність чужих стареньких. Ви ніколи не знаєте, коли уся ця праця матиме неочікувану віддачу.
Громадянська освіта.

Так, це вектор неформального навчання. Лекції, майстер- класи, майданчики для обміну досвідом і звісно надзвичайні спікери.

Нові знайомства.

Ви раптово побачите, скільки цікавих людей навколо. І це не випадкові особистості – це ціла мережа корисних знайомств.

Це ваш імідж.

І йдеться не про піар чи справи на показ. Все ж це досягнення і можливість заявити про себе – я можу і вмію допомагати іншим. В передових країнах – це своєрідний
лакмусовий папірець: чи є у вас активна громадська позиція? А деякі працедавці виносять це в окрему графу.

44-ий Президент США – Барак Обама роздає
святкову їжу в клубі для ветеранів на День подяки.

Я – супергерой!

Зізнайтеся, у всіх нас ще з дитинства зберігся «ген справедливості». Він нікуди не подівся. І наші добрі справи досі чекають свого часу. Легко не буде. Це важка робота над собою. Але ж супергероям ніколи не було просто рятувати цей світ.

Змінюється наш психологічний портрет.

Ми пізнаємо емпатію, реагуємо на те, що іноді болить, а іноді окрилює. Турбота робить нас більш самостійними. Коли шукаємо порозуміння – стаємо комунікабельними. І навіть більше, іноді самі перед собою спокутуємо попередні погані вчинки. Хтось каже – плюси в карму. Ми скажемо – інвестиція в своє щастя. До слова, ви знали, що волонтери обов’язково стають щасливішими? І це придумали не ми, це дослідили в Лондонській школі Економіки*

Автор: @lady._.v

Наші щоденні оновлення так легко пропустити... ви знаєте, що потрібно робити!