IQ і Моцарт. Як класична музика стимулює розумову діяльність?

У канадських клініках до лікарських рецептів проти головного болю останнім пунктом медики іноді приписують твори класичної музики. Про терапевтичний ефект вальсів Штрауса, «Угорської рапсодії №2» Ліста чи «Весняної пісні» Мендельсона говорять давно. Ці композиції можуть боротися з головним болем.

Так, Шопен сприяє хорошому сну, Бах та Гендель – впливають на математичні здібності та логіку, а соната Моцарта «Ре-мажор» покращує стан епілептиків.

Чи насправді це можливо? І чому саме класична музика?

Чого вартує лише гра на музичних інструментах. Більше десяти років тому викладачі Шотландського Сент-Ендрівського університету підмітили цікавий факт. Діти, які вчаться музики щонайменше 3 роки, перевершують однолітків за 4-ма  категоріями: дрібна моторика, сприйняття інформації «на слух», логічне мислення і багатство словникового запасу.

Головний мозок людей, які творять музику, має іншу організацію обміну інформації між півкулями.

Нейромузикологія – це спеціальна галузь науки, яка досліджує реакцію нервової системи на музику. Найбільше звуки впливають на наші емоції та настрій. Стрес, панічний страх та депресія відступають під впливом вдалих музичних комбінацій. Та навіть більше – Моцарт допомагає студентам перед іспитами. Саме ця музика провокує в мозку новий викид креативу, пошук нестандартних рішень. Науковці пояснюють це переважно мажорним ладом виконання – твори програмують на переможний ефект.

Темп впливає на дихання, нотний набір – на швидкість мислення.

З іншого боку музика допомагає не лише заспокоюватися, чи лікуватися, а й працювати. Виконуючи монотонну роботу, люди вмикають мелодійну музику без слів.

Тож класика здатна на дивовижний ефект. Спробуйте виділити на неї 15 хв в тиждень – вчені обіцяють відчутний психологічний ефект.

Автор: @lady._.v


Наші щоденні оновлення так легко пропустити... ви знаєте, що потрібно робити!